До березня вже лічені години,
Всього лиш кілька кроків до весни...
... Пишу вірші про долю України,
І жодного немає без війни...
Нема ні дня, ні ночі, ні хвилини,
Немає сну, немає забуття...
Ракети, бомби, обстріли, руїни...
І плачуть діти...це хіба життя ?
Уже два роки?.. Боже, десять років !
Без міри - горя, розпачу й біди.
Хоч до весни всього лиш кілька кроків,
Болить у серці лютий - назавжди ...
... Але весна прийде на перелоги,
Квітучий рай розстелить по землі.
Повірте в диво! - звістку перемоги
Хай принесуть на крилах журавлі!
