А може я там залишусь,
Де річка тече на південь,
Де сонце зігріє тишу,
І ранок розбудять півні.
Де небо, мов чаша синя,
Нахилене над землею.
Там радість, що має ім'я,
І я прокидаюсь з нею.
В зеленій траві шовковій
Розкидані перли-рОси .
Немов пелюстки любові,
Якої так серце просить .
Ця мить ні на що не схожа,
Як пам'ять - вона повсюди...
А може?.. - звичайно, може!
І ще? - неодмінно буде!