Хочу я на галявині жити,
І ходити у ліс по гриби,
Споглядаючи трави і квіти.
Вдалині від людської юрби.
Там криничка, мов чисте люстерко,
В ній пульсує живе джерело.
Поміж сосен й беріз , наче в церкві,
Одкровення до неба сягло.
Хочу в мирному світі ходити,
Де немає ні зла, ні війни.
Щоб сміялись від радості діти ,
І казкові їм снилися сни.
Хочу я... Це ж не так вже й багато,
Літом - сонця, зимою - тепла.
Щоб дожити!.. й від щастя кричати -
Україно! Ти перемогла!
