Розумію що як треба
вже відлікуєтся час
Но душа як та нікчема
зачепляєтся за нас
Не дає мені розбити
самий рідкісний кристал
І на волю відпустити
все що я тобі віддав
Мозок все вже розуміє
до нудьги тебе пізнав
Тільки очі не на місті
тільки очі ще десь там