Хто б і де вам про нас не казав
Те куди і по що ми ходили...
Всі ті книги — пусте, марнослав.
Лиш не брешуть козацькі могили.
Ми спочатку приходимо в світ,
Ще у люльці матуся гойдає -
Вже ненавидим підлість і гніт,
Душа — вільна, як птаха літає.
Аж допоки не йдем в засвіти,
І допоки бʼє серце у грудях -
Моя доля — ти вольна, лети -
Тільки вільні — тоді лише люди!
