Покладу я край всьому
Лиху. Я повік йому
Не дозволю в світі цім
Панувати, щоб на нім
Всі жили, як кожен з нас
Прагне, всюди й повсякчас.
З ним же ми всі лиш тужить
Гірко будемо щомить,
Бо воно без співчуття
Тільки темні почуття
Сіє в душу, мов зерно.
Слід позбутися давно
Нам його, а не лишень
Мріяти про це щодень.
Щоб його позбутись вмить,
Добрі справи слід робить
Протягом життя всього
Всім. Лише вони його
Струть навік з лиця землі.
І дорослі, і малі
Добре знають цю просту
Істину, та золоту.
Добрі справи без кінця
Слід робити й у серця
Сіяти впродовж життя
Найсвітліші почуття,
Щоб щасливо всі жили,
Бо ж для цього і прийшли
Ми на світ цей, хай життя
Все ж мине без вороття.
Євген Ковальчук, 11. 02. 2021
