Сюрчали "коники",
"Дзвеніли" дзвоники в траві.
Вода в струмку
Шуміла літом.
Пучок ромашок оддалік
Хитався вітром.
Ще незабудки польові,
Біля струмка, біля води,
Заголубіли поміж трав,
Немов вони -
Шматочки неба...
Потреба,
оцю картину пам'ятати,
бо нині: солдати,
і бомби, ракети, і дрони, і...
там, де пшениця,
з волошками маки,
літають патрони,
гуркочуть гармати...
І молиться мати:
за сина, за батька, за брата.
