Шукаєш ліки між вітрів і хвиль,
Та не помітив, як давно вже сам
Собі несеш біль, що схожа на штиль,
Та знов шукаєш вихід тим світам.
Хвороба твоя – то твій власний дім,
Чотири стіни, ти самотній в нім.
Де тіні в душі, там і смуток є
І світло в тобі якесь не твоє.
А тіло болить – в нім тінь корабля,
Що світ сховала для кращих мереж,
В тобі океан, що не має меж,
Та як же знайти в ньому якоря?
Ти тільки вдивись в натхнення своє,
У грудях твоїх цілий світ встає,
Ти більше, ніж прах зі світом своїм,
Бо дух твій вічний, та має свій дім.
Хай не шукаєш ти краю світам,
То серце відкрий, коли буде штиль,
У власних глибинах знайдеш себе сам,
Та знов вернешся між вітрів і хвиль.
Мирослав Манюк
20.02.2025
