(в дарунок майстрині-аматорці в техніці макраме Ользі Коберник.
З циклу «МИТЦІ ДЛЯ «СОЛО» Й »СОЛО» ДЛЯ МИТЦІВ»)
Барвисті глеки повнилися днями —
В дитинство-юність-молодість-літа.
У жмені — пензлі, ниток жмут до брами,
Що відчинили хисту чудеса.
Пішла у світ нести свої тривоги.
Зустріла спокій в плетиві стежин
І творить Крила кожної дороги,
І йде сміливо до нових вершин.
Із трьох доріг обрала піднебесну —
Вузли сплітає в'яжучи життя.
З під крил звучать, в мелодію воскресну,
Анге́льські хори — рук її дитя...
Марія Дребіт (Голодрига)
23.03.2025 Португалія
