Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Журавка: О, скільки болю.... - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ola kiwi, 11.10.2010 - 20:40
Як мені сказав той про кого я писала -якщо родиться телятко плямисте -то вона так і все життя буде плямисте::)))Тому бувають телятка різні і з ріними плямками. У нас з Вами певно телята з одного стада
ola kiwi, 11.10.2010 - 20:35
Супер. Дійсно наші з Вами вірші чимось перегукуються. Особливо сподобались слова : "очі ще не навчені брехати" і "душу напрокат". Я теж тоді ще не вміла брехати а він віддавав свою душу напрокат"
Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
що тут скажеш "се ля ві..." Не хочеться вірити, що всі чоловіки одинакові, але схоже на те
viter07, 05.10.2010 - 00:15
Журавонько, а скільки їх - тих душ,котрі за мідяки в прокаті нині?! А завтра кожна з них - неначе вуж плазує поппід тином в бурячинні... Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сильно сказали! Шкода лише, що ті "душі" такі рани глибокі залшають по собі на усе життя...
Муза, 12.01.2009 - 22:37
Оценка поэта: 5Зачіпає! відчувається такий біль, такий сум крізь рядки.... розумію Вас... Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, суму у тих рядках багато дійсно. Але, як писала Ліна Костенко: "На те й погорільці будуємо хатку, Над хаткою небо і знов голубе. Найвище уміння почати з початку життя, розуміння, дорогу, себе...". |
|
|