Через вікно
Твоє кіно,
А я дивлюсь і розумію,
Що в очі глянути не смію.
А чорній кішці все одно.
Відкритий світ,
В стакані лід,
А я – твоя стежина скраю,
Що йду, що ні – спостерігаю.
А голуб з даху у політ.
Балкон і дах.
Вогонь в очах,
А я крізь простір відчуваю,
Що кров від нього аж згортає.
А поруч…
Ти?
Чи знову страх?...