А я не ангел, я не досконала.
Не намагалася я правильно іти.
Тобі багато віршів написала,
Та не звертав на них уваги ти.
Не бути разом, бо між нами кілометри,
Долають відстані лиш наші сни
І ми одягнені у чорно-білі светри
Мені на згадку голос залиши...
А може мрію? так я хочу мрію...
На крилах з нею я до тебе полечу
А поки що далеко лиш марнію
Щоб не завдати болі не скажу...
Я не скажу, що вже тебе не люблю
А може це була все гра,
Така жорстока і тепер я брешу
Сама собі й живу чекаючи дзвінка...
Який не несе радість - просто звичка
Жорстока... так... та це моя біда
На серці боляче лежить табличка:
Ти зрадниця, мене ти зрадила!
Тому й не гляну більше в твої сині очі
Бо переповнить душу ця журба
Не проведемо разом і на відстані вже ночі,
Як пара... Залишилась ворожба.
І таке буває, але обманювати себе не треба... потім гірше буде. 
