Злизала вершки Із чужої карми. Вибачте. Адресу переплутала. Високі стелі Всесвіту: Косморемонт затіяли . Чути, як скрегоче Блискавиця – Ніс задерла До місяця молодого. Стою біля світанку. Так. Поряд. Дай ще Порцію вершків.
ID: 136405 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 06.07.2009 16:41:55 © дата внесення змiн: 06.07.2009 16:41:55 автор: Шабо
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie