Захмарилась галявина кульбабами -
лиш чари-мари-дмух! -
клубки туману понад травами
і виром сизий пух.
Лиш в небо руки -
й сонце на долонях заспане
клубочком, як руде котя -
стікає світло поміж пАльцями
бурштинними краплинами тепла...
Ще понад синім краєм гребеня
самотньо блимає нічна зоря
й над лісом срібною тарелею
ще котиться дзвінка луна -
i знов муркоче у верхівці дерева
прадавню казку вітер про дівча,
що марить мавками і диво-маками
зі золотими цятками на пелюстках...
