Перш за все , пропоную для прочитання ось цей вірш :
Я знаю літери , аби казать добро ,
Що є життя чудове для землі ,
Й , оскільки , як людина , -
Свідомлю сей наш світ .
Слова на вітер не кидаю ,
У вченні ж бо відвернення ґарант
Кінця , чи уподібнення комасі .
Слідкую , щоби сутности усі :
Реальна , субреальна та психічна ,
Були й в майбутньому у вченні і в мені .
Із світом нероздільно я єдиний .
І єдність моя з ним
в сказаннях , що забуте бережуть .
Навіки гарантую , що як живий ,
То є собою , не забувши свою суть .
Мабуть 99% з вас мало що зрозуміли , можливо менше .
А тепер те саме в мовному оригіналі (у перекладі перевів вірш на І ос. одн.) :
Аз' букі вєді , ґлаґоль добро ,
Єсть живите зело земля
І , іже люді , -
Мислєтє наш он покой
Рци слово твердо
Ук фер'т' хер'
От ци чєрвь
Ша , ща
Єр' , єри , єрь ,
Ять іу іа .
Іє Ѧс(а[н>с) Ѫс(о[н>с)
Ѩс(йа[н>с) Ѭс(йо[н>с)
Ѯ(ксі) Ѱ(псі) Ѳ(фіта) Ѵ(іжиця)
Староукраїнський алфавіт - єдиний , в якому зашифровано послання для нащадків . Кирило і Мефодій були не промах .
