Зимова ніч...
глуха і одинока...
Так невимовно строга,
і легка.....
І я один , травлю легені...
Лиш вітер стогне біля мене...
Він теж один ....
Нам добре ... Вільні ми...
Цей білий дим мене вбиває....
Та це лиш заспокоює мене...
Стою.. В надії озираюсь... когось знайти ...
Теплішого за мене...
Та тихо тут , уже давно...
Ми тут одні лиш я і він...
Знайти б когось не сірого ... Живого...
Хто б зрозумів мене...
чи може вбив...
Та все лиш залишається стояти,
дивитись в дим
в надії теплого дощу....
