***
Щастя і радість, не мають границі; -
На образі квітка …красна леліла.
Богородиця з сином із Зарваниці,
З покровом прийшла у село Біла.
Покинули люди на хвилю домівки,
Щоб Матінку Божу гідно зустріти.
Та до ікони свої приклонити голівки, -
Дорослі прийшли, похилого віку і діти.
Так! В цю мить розкрилися небеса
І благодать віддзеркалювалась в людях.
У любові і ласці пізнається краса -
Палко серденько б’ється у грудях.
В цю пору не було ні болю, печалі.
Дорога легкою ввижалась тоді,
Ходою пішою, спокійно йдеш далі; -
Бо серце в покої у тебе в груді.
Отже, два дні Богородиця, дві ночі
У храмі Миколая перебувала, - Вона!
Ні на мить одну, не затулювала очі; -
Потребуючим ласки зсилала сповна!
Зворушливий час плине миттєво,
Ніхто не зупинить, його ні на мить.
Богородицю мати у серці, а це є важливо:
До кінця віку із Нею, - будемо жить!
