« Зрадила душу, зрадила:
розміняла себе на любов,
чи то продана ти, чи крадена, -
нило серце у грудях знов. –
Продалася за ніжність дотику,
за тепло і надійність рук,
за весняних обіймів еротику,
трепіт слів після довгих розлук…
В тебе серце було украдено.
Та не ним – «за його любов»…
Ти і продана разом, і крадена!
… і сама не своя немов…»
цікавий вірш, форма і побудова мені подобаються, перша строфа, як на мене, найбільш відпрацьована. А в останній строфі: рима "украдено-крадена..." вимагає, м'яко кажучи, заміни. А чому вірш взято в лапки?
Діана Сушко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, є над чим задуматися.
там пряма мова, ніби передана розмова з собою, з серцем, і вийшло, що прямою мовою він починається і закінчується, тому враження, що вірш в лапках.
Розкішний твір! беру до обранного та залишаю експромт, щоб якось виправити невтішну долю літературної героїні, бо вона того варта, як за фабулою вірша. Дозвольте подякувати Вам за приємне знайомство з Вашою творчісттю.
Трикопі`йкове запродання,
Таємницями крадіїв,
Кривда - вихрестнь співстраждання
Та сумнівна шляхетність подій.
Що їй з того?
У долі щастя не питаються, є тай є.
Те крадійські, бо дай, страждання
Там відгукнеться звідки йде.
Що не з Бога – те при дорозі
Згине зсушеною травою
Та розвіється, шляху в розі,
Дрібним пилом із долі тої.
Діана Сушко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам! мене вразили Ваші слова (і особливо вірш ), така похвала дуже серйозна, намагатимусь відповідати їй
дякую за увагу)
Розкішний твір! беру до обранного та залишаю експромт, щоб якось виправити невтішну долю літературної героїні, бо вона того варта, як за фабулою вірша. Дозвольте подякувати Вам за приємне знайомство з Вашою творчісттю. 
), така похвала дуже серйозна, намагатимусь відповідати їй 
