я вдячна тобі
що забрав мене з того життя
в якому я виплітала на обрії сни
ти повернув мені дійсність
я вдячна тобі
що забрав мене з того світу
в якому зрубані дерева
хотіли плакати і не могли
ти показав мені паростки
я вдячна тобі
що забрав мене з того часу
в якому я так хотіла бути собою
і не могла
ти подарував мені впевненість
що ось нарешті я є
моя рука в твоїй долоні
я є
з тобою чи без тебе
бо ти усюди
я могла б тобі це все сказати
та мабуть ще не звикла
до свого голосу
який говорить такі слова
але я давно призвичаїлась до літер
тому ось пишу
подарую тобі слово
найцінніше що у мене є
