Я розкажу тобі про зорепад-
ні, ні не той,що можна бачить в пізній вечір.
А той,що я відчула серцем і єством,
в думках,словах в фантазіях-посеред ночі.
В мої літа,поезія прийшла-
так мовби трошки запізніла.
Я по життю в дорозі-обпалила крила.
то,шоб без цих віршів робила?
Та милостивий наш Господь-
одне забрав, для блага,іншим поповняє.
Через мої вірші,багато хто,мене вже знає,
їх відгуки мов той "елей" на душу-зорепад.
А чом би,ні?
Я книжечку віршів зібрала.
Порадувала знайомих,друзів і рідню,-
так взяла і усі роздарувала.
Ми після себе залишаєм слід-
хто глибоченький,а хто поверхневий.
Мені буть чим, ти можеш дорікнуть,
а їм не треба,-нехай за мене довше проживуть.
Данута, сонце, не хвилюйтеся. Ваші рідні вас люблять, це безперечно. Та рутина життя засмоктує... І у них немає часу та сили виявляти свої почуття. Адже вони всі впевнені в тому, що ви їхні почуття і без виявлення з їхнього боку, прекрасно знаєте.
Я дуже вас розумію. Розумію, що би вам хотілося. Але втіштеся тим, що ваші рідні та друзі люблять вас.
Вразлива відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже, дуже рада за вас, Данута! Ваші вірші такі глибокодумні, виважені та збагачені життєвою мудрістю, тому вони заслуговують, щоб їх чули і читали люди!
Тішуся разом з вами, моя хороша.
Вразлива відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталю!Ви як той ангел,що прилетів до мого дому,на його крилах-спокій душі і щире розуміння.
Від того навіть стало боляче мені,що біля мене не мало друзів і рідні,а де тепло сердець,мабуть нема хотінню!?
Чудовий вірш! Нехай ще не один зорепад буде на довгому життєвому шляху!
Вразлива відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,мила!Цей власне вірш,як реакція на зустріч,що влаштувало мені радіо "Дзвони" в Івано-Франківську.Була запрошена як гість,читала свої вірші,чим хочу похвалитись перед Вами.
