Цікаво, може я — реінкарнація?..
Здається що розгадка зовсім поряд.
Чиїсь у мене усміх, погляд, грація,
Ллю сльози я з "чужих" очей із горя.
Готую за невласними рецептами,
Пісні нерідним голосом співаю.
Хтось вже ходив стежками і проспектами,
Якими нині йду у ріднім краю.
07.06.2011
Отакої! Перелякали, Патаро! Я думав, що то тільки мені в снах таке ввижається. Епідемія! Гарний вірш!
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отепер доведеться Вам ті яйця викачувати, про які Ви думали, що Вас ними закидають. Та не лякайтеся так, усі ми не могли з'явитися з нічого, з чогось ми таки є (або з когось). От нагородила, не об'їдеш...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, філософія для мене в інституті була жахіттям, самий незрозумілий предмет і, тому самий ненависний. Технічні дисципліни я сприймала набагато краще.
Я тоже прикасалась к этой тематике. Посмотрите.http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201329 А ваша работа очень понравилась. Спасибо за удовольствие.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00