Антологія мого поцілунку. (Не ототожнювати з автором!)
Я не цілувався ще ніколи
В літаку, в підводному човні.
А цілунки в джунглях африканських
Навіть і не снилися мені.
Я не спав із жінкою ніколи
На піску Єгипту, в Сомалі,
У стількох країнах, що на карті
Величезні й крихітно малі.
А гондоли, а індійські храми... –
Я не встиг ще мати й на меті.
Це ж мене ще стільки невідкритих
Таємниць чекає у житті.
Василь Кузан Я не цілувався ще ніколи
Де я тільки з ким не цілувалась!
В парку, у підвалі, на горищі,
В лісі з лісником, як заблукала,
І з гробівником на кладовищі.
В таборі було ще піонерськім,
І на пляжі, і на дачі влітку...
Що казати, справи це житейські,
Не замкнеш себе ти юну в клітку.
Автор підказав мені ідею,
(Лиш би не патентував відразу),
У гондолі цілуватись з... нею,
Цього не було зі мною й разу.
У човні підводному не вдасться,
Бо клаустрофобія мордує.
Отакі місця, не з моїм щастям,
Намагатись це зробити — всує.
