Твоїх претензій пагубний процент,
Залишив слід в експерименті болю,
Мій супротив це момент,
Коли вирішую свою я долю.
І погляд виповзає із глибин,
І вже не шкода тих хвилин,
Що носять щастя на руках,
Я забув усе, і лишив у твоїх снах.
Порізатись думками, так лагідно – до крові,
Забувати значення старі, і відкривати нові,
Я стану правдою у цьому хаосі доріг,
Я тут, я сам собі є оберіг…
