Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: посполитий: ЧОМУ МОВЧАТЬ ВОЛИ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Казмірчук, 30.08.2013 - 00:27
Згідна...зараз поки воли..і доти ними будем поки свідомість не прокинеться...
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не жди добра,не жди сподіваної волі,Вона заснула,цар...Вікторій її приспав. Ащоб збудить хиренну волю,треба миром, Громадою обух сталить Та добре вигострить сокиру Та й заходиться вже будить. Даруйте,що поковеркав класика. валькірія, 22.01.2013 - 00:14
З таким настроєм - пряма дорога до Совєцького Союзу сталінського взірця...
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не про себе я писав. А про більшість.Про ту нещасну сіру більшість,яка була,є і буде. Українці,як і сто років тому у переважній більшості селяни.Не стільки соціально ,як ментально. Переважна їх більшість- не виховані на парламентських та демократичних традиціях(та до того ж національно свідомі)галичани. Це нащадки отих "малоросів"-манкуртів. Десятиліттями хлопомани,громадівці і т.д. формували в них національну свідомість.Чим завершилось? Один більшовицький "Декрет про землю" перекреслив десятиліття наполегливої праці. Центральноукраїнець(вибачте вже за такий термін)-це хуторянин ментально.Знову ж таки зауважу,що мову веду про загальні тенденції...
валькірія, 21.01.2013 - 23:47
Спитай себе, чи Ти для УкраїниДуші вогонь готовий дати весь? Хоч жити легше тим, хто на колінах, Забувши, що таке сумління й честь, У кому дух раба живий донині, Хто у душі плекає зраду й страх, Із вуст чиїх чужинська мова лине І хто майбутнє зводить на кістках… Спинись на мить, поглянь в душі глибини – А скільки в Тобі волі та добра? На що готовий Ти для України? Пора переродитися! Пора! посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І багато переродилося?...То справа багатьох років...По краплі вичавлювати із себе раба.Майже двісті років вичавлюємо.А як хльосне батіг,чи лантух вівса побачимо-знову в ярмо...
валькірія, 21.01.2013 - 23:31
Ще люд прозріє від оман,І знов воскресне дух наш вільний, Бо не розтяти пуповини, Яка крізь нас і Україну... Стань, Українцю, вільним стань! посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та не чують вони...Або роблять вигляд,що не чують.Так зручніше і затишніше.
валькірія, 21.01.2013 - 23:29
В соцмережах з-поміж різного мотлоху можна також знайти цінне зерно доброго, світлого і правдивого, а ще можна там поділитися своїми цінними думками з ближніми...
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за запрошення.Я подумаю.Просто принципово не люблю соцмереж
валькірія, 21.01.2013 - 23:07
Холод. У душах крига. Весни згубились в дорозі.Люд від зими не оклигав, хоч закипає розум. В серці живе зневіра, день не несе надії, Душі навколо сірі, втомлені від бездії. Совість людська хвора, все, що святе, продали, Те, що було потворне - вищу ціну дістало, Те, що горіло в грудях - нині ледь-ледь тліє, Слово несе облуду і покривається цвіллю. Довго травили волю, доки її не стало, Пишуть за нас ролі, мову ведуть на поталу. Хто нам цю кривду робить? Доки терпцю нам стане? Ми не в смугастих робах і не усі безталанні! Хай собі "світу сильні" граються в "Чорні ради", Ми не раби – вільні жити себе заради! Грози шматують небо, наче для нас розплата... Час починати з себе світ наш на краще міняти!! валькірія, 21.01.2013 - 23:05
Добра суть, підтримую! Лиш проміжки між словами вирівняти б для кращого сприйняття.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за коментар і пораду.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Я теж так часто висловлююсь...то значить,я ще хоч трохи "молодь", та ще й "продвинута" А можна я додам Вас до свого білого списку?
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ні!Не переживайте з цього приводу. То є ваше право- коментувати.
Людмила Богуславська, 10.10.2012 - 19:13
Ви вже давно вибрали свій шлях. Вам тільки здається.що Ви блукаєте. Шукання шляху - це вже шлях. Можливо -найважчий. Виходячи з того, що мало хто його шукає. Головний шлях людини - це шлях до себе. Для цього дається життя. Идущий, да осилит путь!З повагою.
посполитий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може це і є моє покликання-шукати вихід із життєвого лабіринту...Не знаю,чесно.чи справді знайшов шлях до себе...Але так думаю,що життя людини-то вічний пошук Істини.
Людмила Богуславська, 09.10.2012 - 23:50
Від моєї писанини одні жахаються, інші бояться, є такі,що ненавидять. Що це м іняє? Каждый однажды выбырает свой путь. Или он предрешен СВЫШЕ?
|
|
|