Я хотів би жити в такі часи,
Коли сильні, закохані жінки,
Не просто чекали, а йшли
Туди, де в битві за волю
Гинули з честю їх чоловіки.
Насправді, були на світі ідеї,
Країни, принципи, Дульсінеї...
За них хотіли боротись!
А зараз що? Безбожники, геї
І пацюки в кольорових лівреях.
Я хочу дожити до дати,
Коли люди будуть вставати
Боротися, як солдати…
Смішно ж бо зі зручної канапи
З піною в роті протестувати.
Життєвої дуже щирості треба,
Ми ж не рослини, ми - не амеби!
Ми люди, і маємо вищі потреби!
Ті, що звикли тягнутись до неба,
Не мають тікати у нори від Феба.
P.S. Жити по совісті - вища мета для кожного з нас.
