Там у душі,
десь глибоко у віках,
ховається сила волі.
Жаль,нерозвинута,у снах
підпорядковується неіснуючій долі.
Це відчуття,мов вулкан,
що лавою енергії струмениться з мого тіла,
зараз я тут,а умовно я там,
звідки душа прилетіла.
Через віки,через ріки,
вулиці з відчиненими вікнами,
через сонні повіки
заліпленими снами,
я знову з вами,я знову з вами...
Мені тут так важко,
так складно і темно,
але я люблю цей світ
і сподіваюсь,що це взаємно.
Можливо,це сотні раз
було сказано іншими,
та світ без фальші,без образ,
масок та ілюзій,
більше схожий на духовний рай,
якого на Землі немає;
рай у твоїй душі
на своє відродження чекає.
Ваш бог солодко спить,
а ви молитеся в пустоту;
бог той,хто духовно любить
світло й істину просту.
Ми всі маленькі боги,
жаль,що не всі це розуміють,
заковуючи віру не туди
вони все життя тільки тліють.
Замість того,щоб жити,любити
на рівні з природою,людьми,
ви з кожним днем поглиблюєтеся
в свої оманливі сни.
Вам диктує умови суспільна система
вона,мов маяк у людському морі,
а насправді-це лише проста схема,
що базується на чужому горі.
Людство не навчилося віддавати без віддачі,
співчувати,не заздрити,від душі любити,
якщо ви не змінетеся у часі-
вам інші допоможуть це зробити!
Там у душі,
десь глибоко у віках,
ховається сила волі.
Жаль,нерозвинута,у снах
підпорядковується неіснуючій долі.
ID:
339614
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 24.05.2012 19:46:45
© дата внесення змiн: 23.01.2014 15:32:59
автор: Elfi Sevenlen-Rosayr
Вкажіть причину вашої скарги
|
