Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юхниця Євген: Тут - наша вся компанія - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Юхниця Євген відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не, узнаем при жизни!) после смерти ничего не остается человеку. распадается...
Это_я_Алечка, 26.05.2012 - 17:21
Таки, збудили-змусили своєю творчістю, щось зримувати. Дякую Вам, Євгене, за творчу наснагу, почуття, життєлюбність, якими просочені Ваші вірші. Засіб існування – любов! Все, що тримає На цьому світі – не вмирає Все, що нескінченно триває – І є кохання… Але маєш, продовжуєш Жити знов, як Разом з життям коханим Відходить частка Частка того життя, Яке давало найліпші емоції, Найяскравіші! (байдуже – добрі/інші) А тобі навкруги всі кажуть - забудь, В тебе свій шлях попереду, Свій власний путь, Не спостерігай, не обертайся – Відречись! І тобі поліпшає, як немовляті, У соковитім лоні Рідної мати. Живи, як сомнамбула, Як амнезіст .. Виконуй-створюй веселі вірші… Будь чемно-зухвалим, Як гімназист На іспитах – лякайся помилок… Але ми розуміємо, що все миле, Все що гріло – не відмирає… Ідемо на кладовище, Просити пробачень, Відновлювати почуття, Сперечатися з тими, Кого не бачимо І вже не побачимо ніколи… Правда життя – яка вона? Хто то знає? Де є та школа?! В якій навчають правді життя…….. А поряд, з усіх боків Різні живі – рідні, знайомі, Що потребують Любові, уваги, Що потребують Втомовлення спраги Тобою… І ти шматуєш себе: На дійсне, майбутнє, минуле, Розмовляєш зі своїм его На кладовищах, Вибачаєш собі та іншим, Або ні – розмірковуєш Про шляхи Господні незнані, Засинаєш в обіймах Рідних емоцій, щоби на рання Дарувати собі Потаємні зізнання вчорашні, Підриваєшся крокувати Нову сторінку Такої знайомої та незнаної Збірки свого життя…. Это_я_........... Змеелов, 26.05.2012 - 13:05
***Выходят на сцену Актеры в театре кабуки. Закончится действо – Уйдут по дороге цветов. И мы удалимся, мой друг, Когда отыграем спектакль. |
|
|