Жив собі лісовичок,
Дивний мав носовичок:
Кине його на горбочок -
Вмить там виросте дубочок.
Як зачепить десь на різку,
То побачить там берізку,
Покладе біля потоку -
В’яз враз стане з того боку.
Сяде з ним десь на хвилину –
Вітерець гойда ліщину.
Де потрусить ним хоч мить,
Клен відразу зашумить.
А махне понад ярочком –
Стануть ясени рядочком.
Стисне його в кулачок –
Випуска листки бучок.
Як постелить на травичку-
Буде мати там смерічку.
Доторкнеться до землиці –
Ростуть сосни та ялиці.
Перекине через гору –
Явір тягнеться угору.
На пеньку десь прилаштує
То осикою здивує.
Підійме над головою –
Граби постають юрбою.
Кине ним через плече –
Вітер вільхою січе.
Упаде десь ненароком –
Тішить липа серце й око,
Розправляє гілочки,
Де пахучі квіточки.
Цілий день лісовичок
Теребив носовичок –
Ліс навколо закладав
Для усіх нас працював!
