Що так, а що не так,
Знову правда у руках,
Балансує на вагах,
Зненацька - начебто і сила,
Кажуть час гострити вила,
Розпрямляти за спиною крила,
Що ще моя уява уявила?
Біль або більше, далі і ще,
Віршем? Ні, сміття змиває дощем,
З мискою повною борщем,
За столом, за столом і святою вечерею,
Я поряд Ісуса теж вечеряю,
А челядь? А що челядь?
Кидаю їй смачні крихти,
Вони до того сумирні звикли,
Давно звикли, і це не виклик,
Така є правда, правда цього життя,
За ґрати відчуття і почуття,
Мабуть і я називатиму все це сміттям,
А худоба радісно робитиме ням-ням,
Молодці, плескаю в долоні вам,
Руки ж знову не пустують, нерви,
Де ж ви? Праведники і сліпі, тертий
Хліб пастух дає вівці – консерви,
На краю прірви і цієї сфери,
Матерія зупиняється, ми не режисери,
Але ж ні! Це все пахучий гній.
І я теж знімаюся в кіні,
В лабіринті чужих мрій,
Стоп! Стій, тут дорога у два кінця,
Сюди не ходять, заболочені місця,
Піт каплями тече з лиця,
На вістрі зламаного олівця,
Іще, іще просили різноманітні люди,
А я продовжував бити себе у груди,
Вдаючи що дуже мудрий,
Розумний, проте худий,
Не зупиняйся, вірші під музику сюди,
Без зупинку римувати склади,
Отакої, більше в тиші не шелести,
Карти масні ласі до гри,
Істини пусті і зараз не наразі,
Ще трішки покажу засмаглих м’язів,
Тону пустий в придуманій спразі,
Проте не всі! До стіни,
Розстріл, обмежений простір,
Давно не прана постіль,
Лише одне ім’я, одне ім’я,
Хто я? Ні, хто не я!?
6.08.2012
ID:
355692
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 06.08.2012 21:31:18
© дата внесення змiн: 06.08.2012 21:31:18
автор: КРІПАКОС
Вкажіть причину вашої скарги
|