До виборів готується країна,
Лунають гасла, схожі й запальні,
Ніхто не бачить що кругом руїна,
Сплюндрована у політичному вогні.
А як красиво будувати починали,
Ми ж ядерний віддали арсенал,
Нам стільки різного тоді наобіцяли,
І ось тепер заслужений фінал.
Одні кричать – « Ми хочемо у НАТО»,
А іншим без Москви нема життя,
А я би , посадив їх всіх за грати,
Поки не буде « дійового каяття».
Бо все що можна вивезли в офшори,
В вагонах з гаслом – «для людей»,
Але народ з очей знімає шори,
Із написом – « майбутнє для дітей».
Бо лиш своїм вони кують майбутнє,
Своя сорочка, як ніколи їм близька,
Я їх не порівняю навіть з трутнями,
Бо в трутнів своя роль, хоч і вузька.
Від трутня хоч якась буває користь,
Розплід зігріє, матці силу дасть,
Але під осінь їм приходе горе,
Точніше прогнозована напасть .
Коли стає нестерпно годувати,
Вже непотрібних трутнів, то бджола,
Вирішує їх з вулика прогнати,
Як би кров, в них рідна не була.
Та мій народ на жаль про це не знає,
А то давно би трутів він прогнав,
І через те, лиш гірко він зітхає,
І знову ловить «політичних гав».
До виборів готується країна,
Бажає перемоги кожен кандидат,
Бо депутатство – це омріяна година,
Найкращих інвестицій у мандат.
