Іван Драч. Тихий Етюд.
========================
Що несеш мені в тихому імені,
В зливі кіс, перевитій, важкій?
Що нашепчуть вуста твої стримані
Несповитій тривозі моїй?
Чи над каннами над пломенистими,
Де я пісню твою перестрів,
Знов розсиплешся аметистами
З-під холодних і зламанних брів?
Що з твоїми словами невмілими,
Хто їх трунком гірким напоїв?..
І біжать між березами білими
Білі руки в тривоги мої…
=====================
Что приносишь мне в имени бежевом,
В ливне кос, что лиан тяжелей,
Что нашепчут уста твои сдержано
Грудничковой тревоге моей?
Иль над каннами пламенно-чистыми,
Где я встретился с песней твоей,
Вновь рассыплешься аметистами
Из-под арок холодных бровей?
Что с твоими словами неспелыми,
Кто их горьким вином напоил?
И бегут меж берёзами белыми
Руки белые в страхи мои…
