Невідоме синє море
Та відважний капітан
Розпанахує простори
В Нептуне не запита
Чи дозволив серед бурі
Вітру буйного ловить
Чи радіти в дні похмурі
Як все більше дно манить
Чи можливо на світ сонця
З реї раю виглядать
Взявши віру в охоронця
І всевишніх не питать
Бо чим більш жевріє сила
В блиску мріючи очей
То можливо не згубила
Марність проспаних ночей