Напитися б просто і знов
А далі іще
Залити міцно любов
Та краще на потім
І десь на мілілітри сотім.
Нашо таке лити
І чи не замість сліз
Душу вологою сушити
Я піду за ще
І моєї кімнати карниз
Не зривайся
Я сам
Більше 300 грам
Я випити нам
Не дам,
Туди униз
Пляшкою чоловічих сліз
То вип’єм
За дам
Так легко тобі
Я стакан не віддам
40 градусів уже не бере
Соціальна душа
Вже скоро здоровий глузд забере
Закусону вже нема
Нічого нема
Через хвилину
Назавжди помре
Остання краплина вина
Остання мить
І вже більше ніколи нема
На стіл поряд
Із келихом мрій
Вона не потрапить
Одноразова доля
Залитись мов із криниці
Та тільки не водиці
А ти вже біжи
Бо скоро скінчиться
Початок чуми
Мені вже
П’янко
Бо завтра не вчора
А ліжко гора
Мені би забратися
Та ще по одній
Так хочеться світлих,
Надійних думок
Немає початку
Скінчився вже сок
Майже напився
Майже нема
Я буду ридати
По тобі зима.
Я буду тверезим
І більше не смію
Перехилити чарку
Я знов не посмію
Скінчилось бухло.
22.07.2012р.
