Загублений в тумані своих думок
Змушений пам'ятати те, що хочеш забути
Я змущений втікати,мене поглинув шок
Остання хвилина вмирае це важко збагнути
Приречений блукати в тумані жаху і страху
Де я нічого не побачу окрім червоних ліхтарів
Вони як очі смерті ,ведуть мене в страшний свій світ
Ніхто вже не почуе про допомогу - крик
Блукаю я віками цим бескінечним шляхом
Іду по слідах своіх ,знову і знов
Не знаю де сховатись від жахливих думок
Я змушеній зробити останній крок
Можливо я в театрі і це моя остання роль
Де змушений я плазувати ,бо так бажав король
Він праве наді мной ,перечити не можу я
В мені залишились лишь біль,страх і - параноя
Досить на пазли мене розбирати
Скільки я буду тебе ще благать
Зжальзя нарешті, зруйнуй ти ці грати
Годі знущатись,годі карать
Я знову відчуваю подих ,він за спиной
"Стара" ти вже мене дістала ,я вже не той
Не хочу я вже помирати ,вам всім на зло
Набридло дуже мені ваше ,німе кiно
Біжу я крізь густий туман, збиваю ноги до крові
Я виберусь із цього світу, це все лишь в моїй голові
Мене надії покидають, але я зможу це зробить
Кусайте лікті чорні тварі,вам не вдалось мене вбити
Тепер я вільний, мені вдалось
Не все так складно як гадалось
Я не забуду цей урок
В мені це десь уже відклалось
Я був один такий ?
А ні, сдалось...
Таких багато, всі воювали
Не з вами,
а так ..
Самі с собой
Їм так и не вдалось зламати ті жахливі грати
Але лише в бою зі мной ,вам довелось війну програти.
Одна війна
Два поля бою
Три вороги
Немає героя
