Останні роси вже зійшли,
Маленькі первоцвіти проросли.
Сонечко їх під опіку взяло,
І ніжно-ніжно приласкало.
І ось прийшов лихий той час,
Коли зірвали їх на радість дівчат.
Прикрасили вони людську домівку,
Не знайшли підсніжники свою криївку.
Зав'яли бідні квіти без землі,
Загинули малесенькі без волі.
Пам'ятайте люди , що вони живі.
Не рвіть їх заради людської любові!
