Привіт , і вибач як не тяжко,
Забутий вже, тобою я навік,
І стертий, з спогадів твоїх, як келих щастя,
Як лист паперу , спалений навік.
А час вже показав, всю суть мого розчарування,
Все звісив, урівняв , стер спогади сумні,
Та й висновок, повір я вже зробив...
Що я лиш тільки,іграшка для тебе в цім житті.
З життя твого, я зник на вік, забудь мене благаю,
Не хай все буде, як бажаєш,
Мої ти почуття, вже не згадаєш,
Цей вибір твій, за що, судити я не стану .
Та попри всі обставини нелегкого кохання ,
Твої слова були, для мене як відрада,
І незабути вже мені посмертно,
Омріяні зневірою гіркою , сподівання.
В Вашому вірші сподобалась щирість. А цей рядок: "Цей вибір твій, за що, судити я не стану". - говорить мені про те, що у Вас добра душа. Це видно навіть через сум вірша. ХАЙ ЗРОБЛЕНІ ВАМИ ВИСНОВКИ ДАЮТЬ ВАМ НАСНАГУ! ЩАСТИ ВАМ! НАТХНЕННЯ ТА ВДАЧІ!
архангел відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Цей вибір твій, за що, судити я не стану". - говорить мені про те, що у Вас добра душа. Це видно навіть через сум вірша. 
НАТХНЕННЯ ТА ВДАЧІ! 
чому ж так! 
