Іде час непомітно,
Повз нас пробігає,
І тихо й безслідно,
Сторінки життя перегортає.
І ось уже позаду школа,
З дитинством розпрощався.
Уже епоха нова
А я ще ненагрався.
Я хочу хоч би раз,
Босоніж пробігти по траві.
Згадати минулий час,
Що залишився у памяті у голові.
Та тільки память ця як іскра,
Мимоволі пролетить.
І я тихенько загадаю,
Зупинити хоть мить.
Віршами Шевченка помилуватись.
Квітами в саду.
Дочекатись ранком Українського світанку,
Зїсти смачну калиту.
І сльози чомусь наступають,
Як згадаю усе.
Мене друзі,родина чекають.
А час?А час іде.
