UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Исаак: Гримаса усмешки корёжит лицо:… - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олена Бондар (Бондаренко), 20.07.2013 - 09:08
Искренне радуюсь за Вас...... а мы... Другой земли, другой Родины не хочу.Но и манны с неба не жду. Я всех прощаю, я не считаю себя обездоленной. Ведь человеку, в сущности, очень мало надо для счастья. У кожного із нас своя дорога, У кожного із нас свої путі. Когось дорога та веде до Бога, А інший сам собі є Бог в житті. Простій людині скільки в світі треба – Ковток повітря свіжого щодня, Над головою клаптик сонця й неба, Й здоровою, щоб вся була рідня. Для щастя треба мало: лиш би в світі Снігами все очистилось від зла, А навесні буяла в повноцвітті Земля моя, й калиново цвіла! Щоб був Господь один, для всіх єдиний, А ми ж – простими, Божими дітьми. Любили край свій вічний, тополиний, І залишались все-таки Людьми! Исаак відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, дорогая Олёна!!!Великой правдой наполнены строки твоего стихотворения! - Для щастя треба мало: лиш би в світі (у свiтi?) Снігами все очистилось від зла, Но в мире столько зла! И когда оно исчезнет, и кто его победит? Я, безбожник, уверен, что Бог - основной источник Зла: все войны шли и идут под его знаменами, все катаклизмы и напасти на род людской зачаты им. Но не о нём мой разговор, а об ощущении счастья. Только при благополучии родных и близких людей и друзей я чувствую себя счастливым. Я счастлив, что 48 лет со мной вместе! была моя любимая жена, подарившая и воспитавшая чудесных наших детей, обеспечивающих мне ЗДЕСЬ хорошую старость... |
|
|
||||||||||||||||||||||
