Всі заздрили їй.Маленька,з великими очима і великою душею.Хіба всі такі сірненькі мишки виходять заміж за багатих чоловіків?Хтось говорив,що їй завжди допомагав Господь.Бо виросла сиріткою.Але хіба всі сироти мають таке щастя?..
Він купував майже щодня їй квіти.За одну її каблучку можна було купити квартиру.Щодня плакала від щастя.Їй так хотілося мати свою роботу,але грошей і так було забагато.В цьому він не розумів її.
-Тобі потрібно тільки народити дитину.І ви завжди матимете все,що тільки забажаєте.Тільки народи мені дитину...
Час йшов,а Господь не подарував їм щастя батьківства.Вона кожен день молилася.Та марно.Почала ходити в церкву.Допомагала всім,кому могла.А він став приходити додому все пізніше.Та не почув від неї жодного слова.Тільки посміхалась.
-Ти дивилася на себе в дзеркало?Хіба не вистачає грошей,щоб доглядати за собою?Я тобі мало даю?Не вистачає?Що ти весь час посміхаєшся?Зовсім мене не кохаєш...Якби кохала-то хоч накричала б.Хіба тобі не цікаво,чому я став приходити додому пізніше?!
-Але я тобі вірю.Ти не можеш зрадити.Залишаєшся на роботі.Я в цьому впевнена,- дивилася на нього очима Ангела і посміхалась.
Дощ стукав рукою у вікно.Вона не могла не вийти на вулицю.Чому він так довго затримується на роботі?Хотілося плакати,та розуміла,що це просто робота.Просиділа під дощем майже три години.А він не приходив.Ось і його машина.Вона зраділа.
-Як довго тебе не було...Щось сталося?Я собі місця не знаходила...
-Я сьогодні хочу з тобою поговорити.Розумієш...Ти зовсім не доглядаєш за собою.Подивись на себе.На кого схожа?На кого?!
-Я просто хотіла подарувати тобі щастя.Щоб ти був щасливим.І все,-вона дивилася і посміхалась.
-Це вже зайшло далеко.Я дам тобі все,що ти захочеш.Куплю будинок,машину,квартиру.Тільки підпиши ось ці папери.В мене інша жінка.Порозумій:преса і все таке.А мені соромно виходити з тобою кудись.Та і дитина мені потрібна.Для кого я все це роблю?Не сплю ночами?Для кого цей будинок,машини?Ти навіть не можеш подарувати мені дитину...
-Де підписувати?Тільки скажи?Де і що мені підписати?Якщо це принесе тобі щастя-то зроблю все,що тільки забажаєш,-вона посміхалася так,що він зовсім розлютився.
-Правду мені всі говорили.Ти вийшла заміж за мої гроші!А я ще посперечався з своїм найкращим другом!Я до сих пір з ним не розмовляю!-вона тільки зараз побачила,що він п"яний.І що хотів вдарити її...
Відкрила очі.Голова страшенно боліла.Він сидів біля неї і тримав за руку.
-Тільки не подавай на мене у суд.Я не хотів.Розумієш-зовсім трішки випив.А ти навіть не накричала на мене.Ось і подумав,що не кохаєш.Вибач мене,-стоячи на колінах-цілував її руки.
Чому так болить голова?Чому так болить?..
-З однією умовою.Я підписую папери на розлучення.Вибирай...
-Але я не хочу з тобою розлучатись!Вибач мене.Вибач.Я розумію,що ніхто так не кохатиме мене.Я не зможу без тебе.А всі ці судові справи...Преса...
-Вибирай...-вона дивилася на нього,ніби бачила вперше.Підписала.
-Ти вибачиш мене?
-Тільки залиш мене в спокої до ранку.Мені треба побути самій.Переночуй в когось.Я хочу бути в цю ніч одна...
Він зачинив двері.Вона взяла великі ніж і відрізала коси.Склала в маленький пакетик.Одягла сукню,в якій прийшла до нього.По дорозі викинула волосся.І сіла спочити...
Швидка приїхала ранком.Біля неї не було навіть телефону.Цілу ніч падав дощ.
-Та не схожа на п"яницю.Скажіть,як ваше прізвище?І вашу адресу.Ми повинні все це записати,-лікар намагався посміхатись.Та його посмішка була нещирою.
-Мені народжувати скоро.Я не знаю батька дитини...Не знаю...
-Тільки рукавички одягни.Не бери так кров.Знаєш,скільки зараз СНІДу?
...Лікар присів біля неї.Взяв за руку.Погладив по обличчю.
-У Вас є дружина?Ви кохаєте її?
-Звичайно.Я дуже її кохаю,-він тримав її руку.
-Тоді візьміть.Це для неї,-вона зняла каблучку,за котру могла купити собі квартиру.
-Я ніколи нічого не беру від хворих...
-Це пам"ять про мене.Я Вас благаю.Лише не задавайте зайвих питань.В мене немає будинку.І батька дитини я не знаю.Це може бути хто завгодно.Розумієте?..Голова болить.Я хочу трішки поспати...
Біля неї лежала жінка,від якої майже не відходив чоловік.Гладив її волосся,цілував руки.
-У Вас теж буде дівчинка?
-Так,але сказали,що вона може померти.Я молюся кожного дня...
-Скажіть,хай Ваш чоловік вийде.Мені потрібно з Вами поговорити.Соломія.
-Дарина,-жінка дивилася на народжену дитину.
-Ви би не залишили мою дитину?Ніколи?Візьміть її на руки.В неї немає батька.А я не пам"ятаю,де народилася.Я все забуваю.Не залиште її.Благаю.Я не хочу,щоб вона росла сиріткою.Щоб вона була така,як її мама...Я помру...Я це відчуваю.А якщо помре ваша донька-візьміть мою.Тільки потримайте її на руках,щоб я бачила...
Все сталося в один день.Дитина народилася живою.Лікар вийшов.Через сім хвилин вона перестала дихати.
-Поставте її біля мене.Не треба плакати.І не шукайте ніколи моєї могили.Тільки в мене одне прохання.Моліться за раба божого Артема.Але ніколи не шукайте його.Беріть дитину,доки лікар не зайшов і не побачив.Я благаю Вас.А ваша буде зі мною.Вона Ангелик маленький.Швидко.Тільки швидко.Я не можу встати.В мене дуже болить голова.І хай Вас випишуть сьогодні.Щоб я завтра не передумала.Ви знали,що ваша дитина помре.Ви самі мені це сказали.Поміняйте бірочки.Моя була зачата в коханні.Великому.Назвіть її Агнія.Це чистота і непорочність...
Дощ схлипував за вікном.Важкі краплі торкалися звичайного вікна.Мішалися з брудом на підвіконнику.
-Хто ховатиме цих двох?Як добре,що біля лікарні є цвинтар...-лікар подився і почав плакати.Він розумів,що за сирітками плаче лише дощ.В нього велике серце...
Чому в твоїх оповіданнях так багато горя! А можна б було дати щасливе закінчення! Та бачу, що ти як і я не вміємо писати про щастя. Часом, дуже рідко, щось прорветься, а так у нас -сумна осінь. Щось є у нас спільного, Відочко! Буду шукати розгадки. Люблю тебе і твої вірші!
