СТАРТ
18.09.2013*17:25
Лютий 1990 року.
Я знімав архітектурну майстерню архітектора Синякова, який за станом здоров'я вже не міг працювати, біля залізничної станції "Рубежанська". Двоповерховий будинок із напівпідвалом, в якому і була майстерня. Три кімнати, кухня, ванна кімната і комора. Я продовжував бути архітектором-кооператором і паралельно викладав погодинно на Архітектурному факультеті КІБІ в майстерні Юрія Косенко (царство йому Небесне).
Здавалось, що Лютий нічого екстраординарного мені не приніс, хоча потім і прийшло усвідомлення, що саме з нього почався мій Шлях.
Жорстокий грип, позбувся двох зубів (явний аванс на двох синів, що чекали на мене у майбутньому), незрозумілі головні болі. Відносини з дружиною хиталися від миру до холодної війни, хоча ми і пам'ятали, що скоро можемо відсвяткувати як 10 років разом. Я неймовірно втомився і весь час відчував, що на мене насувається щось загрозливе, але що саме - не міг збагнути. Сина Бажена любив як і інших своїх дітей, але тепер ця любов набирала якогось безтямного вигляду і з'явилась не окреслена боязнь за його життя. Він страждав алергією (спадок мами), але взагалі був міцним хлопцем. То які ж були підстави для моїх побоювань?
12 лютого моя дружина прийшла до майстерні (я ніч виконував креслення і тому не ночував дома) і сказала, що вона тільки що була у Володимирському Соборі, поставила свічку за моє здоров'я, бо у неї давно вже є коханець і вона подає на розлучення. Зустрів це спокійно, але згоди на розлучення не дав, бо з'явилося переконання, що це принесе неймовірну шкоду нашому сину.
Березень 1990 року.
Отримав замовлення на проектування дачі для сім'ї видатної української співачки Ніни Матвієнко/Петра Гончара в селі Млини за Трипіллям. Був вражений красою тієї місцевості.
Вимотуючи душу розмови про нещасне життя моєї дружини. 24 березня вже був ладен на все - хай подає на розлучення. З наступної доби змушений був спати на підлозі в кухні.
Здавалось, що нічого екстраординарного не було тоді, але воно зачепило мого майбутнього тоді зятя Сергія, про що дізнався я через декілька років.
Донька Лада закінчила Педагогічний інститут в Луцьку, зустріла там Сергія і вони давно вже жили як дружина і чоловік, хоча юридично ще шлюб не оформили. Сьомого березня вони приїхали до Києва і попросилися переночувати в майстерні. Безумовно, моє "так"! І от,
вночі, а спали вони в спальні, коли Сергій встав до туалету, то у нього з'явилося відчуття, що на нього хтось дивиться. Сергій був ще той хлоп - рекетир із Луцька, якийсь там пояс по східним єдиноборствам та 1-й розряд по боксу, в минулому курсант вузу Спецпризначення, врівноважений і при потребі жорстокий, нічого не боявся, а тут, як він говорив потім мені, його охопив неймовірний жах. До туалету та назад проходив через майстерню по коридорчику притуляючись спиною до стінок. Нарешті опинився у спальні і примостився на краєчку на ліжку. Закрив очі. І раптом почув, як Хтось дуже тяжкий іде через майстерню, заходить до спальні і сідає у нього в ногах на ліжко, яке просідає під тягарем візитера. І тоді Сергій, як лежав на правому боці, тримаючи праву руку під головою, так стрімко, мов пружиною підкинутий, випрямився і наніс із усієї сили хук правою. Рука пройшла повітря. Сергій ледве втримався щоб не впасти, а візитер миттю щез. До ранку мій майбутній зять так і не заснув - він стеріг Ладу.
Цікавим було ще і те, що подібне трапилося і з моїм сином Тарасом у наступному місяці. Він із дружиною приїхав із Херсону, попросився теж переночувати в майстерні. Вночі прокинувся від того, що відчув на собі пильний погляд. Я вже говорив, що мої сини мають розширені сенсорні здібності, то нічого дивного в тому, що Тарас відчув погляд, немає. Але це я тепер такий розумний. В Одєсі говорять: "А щоб ти був такий розумний, як мій папа потім!" Так от, Тарас побачив, що за вікном, яке було розташоване у спальні в ногах по відношенню до ліжка, яке було закрите щільно шторою, стоїть масивний силует людиноподібної істоти великого розміру. Читається його фігура і очі, які немов просвічуються через тканину штори. Тарас теж не спав вже до ранку, поки ця фігура за вікном не розтанула....
Квітень 1990 року.
Відчував себе розвалиною як фізично, так і психологічно. Настирно переконував дружину, що люблю її, що нашому сину буде погано без сім'ї, що я не хочу, щоб він, точно як всі мої інші діти, був травмований безбатьківщиною. Відчуття було таке, ніби я весь час знаходжусь в якомусь нематеріальному мішку, який деформує мене. Знову з'явилися болі внизу живота, хода стала як у старого. Сідати стало тяжко і біль збільшувалася при сидінні. І я пішов до Лікарні вчених, бо тоді вона обслуговувала і Творчі Спілки, а я мав на це право як член Спілки архітекторів.
Терапевт сказав, що у мене психо-нервове, але скоріше за все пов'язане з урологією. Пам'ятаючи те, що подібне вже у мене було з другою дружиною, коли вона допускала мене до себе тільки в дні авансу та получки і довела мене до того, що я ходив на костилях, я і сам так думав. Дільничий уролог в Поліклініці був у відпустці, то я потрапив до уролога в Лікарні. Старий та засмучений єврей, замордований хворими, недбало вислухав мою хаотичну розповідь, швидко, але уважно подивився що треба було подивитися і не знайшов ніяких відхилень, а коли почув, що у мене дружина на 22 роки молодша за мене, то злорадно почав мені розповідати що треба робити та що треба їсти для того, щоб у нас були діти. Я онімів. У мене інша проблема - як не мати дітей, а тут... Мимоволі розсміявся і ввічливо попрощався з лікарем. Хоч трохи настрій підняв мені!
Через багато років я дізнався, що стан, в якому я був, є стандартним при Сенсорному Розкритті дорослої людини. Адже є люди, які такі здібності мають від народження. Як мої сини. А є люди, яких по тим чи іншим Причинам, необхідно Розкрити. Для цього слід, перш за все, розламати життя людини. Як мені казав потім Тарас Шейко (видатні сенсорні здібності від народження), боїшся тюрми - потрапляєш туди, боїшся бути бідним - будеш таким... А я боявся втратити сім'ю!
І все ж таки наступний місяць, який приніс мені Обвал, був вельми жорстоким, трагикомічним.
18:35
ID:
449878
Рубрика: Проза
дата надходження: 18.09.2013 18:45:38
© дата внесення змiн: 18.09.2013 18:45:38
автор: Левчишин Віктор
Вкажіть причину вашої скарги
|
