Ось сидиш ти в кімнаті,а надворі дощ .Неначе нічого не сталось,а ти сидиш сумна.Бо осінь не тільки надворі,але й у твоїй душі.Літом ти радієш,закохуєся,шукаєш пристрасті.А осінь то осінь,хочеш спокою на душі.І тихо сядеш за столом і мовчки дивитимеся ти на дощ.Холод на дворі,краплі дощу і сум на обличчі.Тобі сьогодні не сміється і радістю не світися ти.Мабуть,через те,що осінь надворі і ти далеко вже від дому.Навчання,пари,гуртожиток і знову все по колу.Ти хочеш щось змінити,мрієш про краще життя.Ти тільки те і робиш,що думаєш.Бо так добре думається,коли за вікном падає дощ.
