Привіт у далеку країну іншого континенту!
Сьогодні мене обіймає дощ, а ще вчора це були теплі сонячні зайчики. Зараз ти візьмеш стареньке крісло і прочитаєш мій лист кохання. Невпевнена чи вистачить слів розказати про стан душі, який існує тепер.
Тому зручніше сідай і слухай, як вітер заспіває колискову мелодію і вії закутає теплий сон. Там буду я, щоб оберігати нас від тиші; там будеш ти, щоб цілувати уста та витирати дрібний дощ з мого обличчя; там буде щастя розмальоване мережевими нитками павутиння.
Нехай усі говорять, що відстань руйнує почуття. Не вір їм! Бо все, що зараз є - не примара. Ніхто з тих,хто це сказав не ніг чути стукіт серця, яке тьохкає у темряві, ніхто не бачив, як світиться і палає любов, ніхто невідчував болю.
Всі мовитимуть – божевілля на руках моїх снів. Немає нічого неможливого в цьому житті і цій долі!
Сьогодні я вдячна тобі за щирість у словах, речах, діях. Вдячна твоєму серцю, що воно ще спроможне відчувати стукіт і бачити неможливе. Я намалюю тобі стежку додому, принесу кришталь гір та солодкий водоспад, щоб ти знав, що допоки це є я чекатиму тебе. Бо допоки життя є і лунає пісня доти живе людина.
Я КОХАЮ ТЕБЕ і чекаю, як трава дощу, як птаха неба, як квітка сонця. Я бажаю тобі відчути спокій, забути тишу та чути лише сміх і радість мого тепла. ТИ КОХАЄШ І НАЙ ХТО, ЩО ГОВОРИТЬ, ТА МИ БУДЕМО РАЗОМ, ПРОСТО ВІР МЕНІ!
