В пісні, що звучить без права голосу
крутиться вгорі яскраве колесо,
числа осявають стрілки-промені.
Ці слова в уста вкладає хто мені?
Хто мені дає тепло зсередини
і мереживне любові плетиво,
світло без вагань і без очікувань?
Хто міцну опору в мені викував?
Колесо вгорі яскраве світиться,
щоб не заблукала я по світові.
Шлях щоб не проліг в суцільній темряві,
бо страхи, мов ягоди на терені,
темні і рясні, боюсь вколотися.
Попри все ще хочеться боротися,
в цьому не завадить вже ніхто мені.
Тож хапаюсь за мотузки - промені.
