Раз поїхала на курси
Вчителька Маруся.
Чи забрала всі ресурси,
Сказать не беруся,
Із родинної скарбнички,
Тільки її Вася –
То законний чоловік –
«Назад не вертайся!» –
Так промовив на дорогу,
Благословив жінку,
Коли з рідного порогу
Бігла на зупинку.
Бо до того зо три дні
Ображався й дувся:
– Що за вигадки такі?
Нащо тобі курси?
Як поїдеш в інститут,
Швидко домовляйся,
Підмастивши там і тут,
Додому вертайся!
– Що ти, Васю! Так не можна!
В нас так не буває!
Під час курсів пара кожна
Розуму навчає!
Окрім того, відмічає
Староста сувора
І завжди перевіряє,
Чи насправді хвора.
Та на всі ті аргументи
Вася не зважає.
Можеш плакати, хоч вити,
Він не розмовляє.
У Хмельницькому пожити
Довелось Марусі,
Пішки защораз ходити,
А не на маршрутці
Їздити аж на Озерну,
Бо немає коштів:
Вчить Василь дружину чемну –
Не привозить гроші.
Та нічого! Не добити
Злиднями освіту,
Святим духом буде жити –
Диво всього світу!
Економити на їжі
Звично вже Марусі.
Зранку бублики несвіжі –
І весь день у русі!
На обід курсантки-дами
Вип’ють кави з чаєм,
Перекусять пиріжками –
Світ здається раєм!
Мюслі, юшка на олії,
Яблука із медом
Забезпечують Марії
Добову потребу
Вітамінів, мінералів
І жирів з білками.
Збулась зайвих кілограмів,
Що росли роками.
Вечорами у кімнаті
Маша не сиділа,
На концерти (що безплатні)
І в театр ходила.
Вивчила архітектуру
Обласного центру,
Також вуличну скульптуру
(Без жодного центу!).
Тож таких корисних курсів
Годі пошукати:
Тут методику і успіх
Змушують вивчати.
Піднімають дуже рівень
Власної оцінки,
Щоби прагнули вершини
І йшли без зупинки!
Переповнена знаннями,
Сповнена натхненням,
Попрощалась з вчительками
Й вільним сьогоденням,
Повертається додому.
Там Васько коханий
Теж навчався: як корову
Обійти, сметану
Як зібрати, як зварити
Дітям манну кашу…
Тож додумався зустріти
Вася свою Машу.
На автобусі приїхав,
Мнеться, виглядає.
От і рейсовий під’їхав,
Вася вже чекає!
Пасажири всі виходять,
Маня теж із ними,
Але Вася не знаходить
Рідної дружини.
Глядь, красунечка сміється –
Вишукана панна.
Василеве серце б’ється:
– Ви це, Марь-Іванна?
Погляд мудрий і глибокий,
Впевнена постава,
Рівні плечі, зріст високий –
Просто Шиффер Клава!
Бачить Вася: не амеба –
Леді йде до хати!
А прекрасній жінці треба
Руки цілувати!
З того часу все інакше
В Мар’їній родині:
Що найкраще, спершу завше
Жінці і дитині.
Чоловік допомагає,
Дбає про господу,
Маня діточок навчає
І пильнує вроду.
Щира дяка інституту –
ХОІППО – хто в курсі!
Не впадайте в розпач, скруту –
Приїздіть на курси!
Еге ж! Взагалі, дуже корисно поїхати на курси... 
