Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Сергій Ранковий: **** Поет знедолених ідей **** - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Nikita13, 01.02.2014 - 22:30
Звідки така переконливість, що я закликаю до кровопролиття... Як кожна віруюча людина, я - лише за мирне вирішення!!!!! Чому в моїх словах ти знайшов щось протилежне? Не знаю. Я лише погодилась з твоїми словами у відповіді на коментар Іринці.
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А ти уважніше прочитай, і замислись над почуттями, не розумом, а серцем "Ловлю себе на думці, що усі-усі, по обидві сторони, не перестають твердити, що ВОНИ - за мирний вихід із ситуації, як ЇХ болить доля постраждалих людей і т.п" - тут ти відмежувалася від такої думки, відчувається іронія і призирство до ЇХ."Та все ж ми бачимо, що відбувається.." - Тут сміливо можеш поставити "Та Я усе бачу, бачу, що це не так". - Звинувачуєш Усіх-Усіх у лицемірстві і брехні. "Напевно, жага до власного самозбереження, непоступливість тих, хто тримає усе під контролем, є набагато вищі за будь-які моральні цінності..." - Ось твій висновок. Ви всі кажете про мир, бо вами керує страх і бажання сберегти своє життя. Ви мов плазуни і іуди. Що вам до моральних цінностей. Так, твій розум тримається за думку, що треба вірити у Бога, але подивися у серце і побачиш, як там плазує ненависть, злоба, бажання помсти. Не любов, не прощенні, не терпіння, не мир, не відречення від людських цінностей, НІ. Якби я бажав тобі зла, я б промовчав. Та мені не байдуже. Тому кажу такі важкі і неприємні для тебе слова. Але вони правдиві. Пробач. Nikita13, 01.02.2014 - 19:35
Ловлю себе на думці, що усі-усі, по обидві сторони, не перестають твердити, що вони - за мирний вихід із ситуації, як їх болить доля постраждалих людей і т.п. Та все ж ми бачимо, що відбувається... Напевно, жага до власного самозбереження, непоступливість тих, хто тримає усе під контролем, є набагато вищі за будь-які моральні цінності...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отже ловлю себе на думці, що тобі набридли ці розмови про мир, бо ж очі бачать зворотне. То що ж, Мар"янка, приєднуйся до Олекса, закликай усіх під рушницю, і хай ллється кров рікою. Нащо ця брехня про мир, про віру, це лишень гальмо для стримування справедливої кари народу, все це лише захищає кровожерливу владу. Давай!От тільки коли нап"єшся ворожої крові, згадай мої слова. Не буває доброї влади. І на місце цих кровососів прийдуть інші. І коли завтра на майдани вийдуть схід країни, то нова влада буде так само чіплятися за владу, як ця. Подивись на Египет, Лівію. Ти краще спитай себе хто обрав цю владу, не люди? Не люди продовали свої голоси за 100грн, не іх сини зараз за 200 грн стають тітушками, а це все діти України. Що винищиш пів України?, та навіть якщо так, завтра народяться нові. Бо слово Господнє не змінється. І будуть війни, і брат підє на брата, і батьки будуть вбивати синів, а сини батіків. Я кажу те, що маю казати, закликаю до миру, бо вважаю мир з поганим сусідом, кращім ніж війна з гарним ворогом. Я обрав своє. Ти обирай своє. Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Іринка. Пролиття крові не потрібно нікому. І я впевнений, що ніхто цього не хоче. Але до цього інколи призводить непоступливість, і не бажання чути і розуміти іншого. Це стосується не тільки тих, хто вийшов на майдан, а й влади (навіть у більшій мірі, бо саме її впертість і брехня вже призвела до загибелі і страждання невинних людей).Не хочу повторювати знову те, що казав багато разів. У тому що зараз відбувається у країні впершу чергу винна влада, бо не зуміла знайти вірних кроків, не зуміла почути і зрозуміти. Її сила призвела до відповіді. Дякую, друже, за розуміння. Шон Маклех, 01.02.2014 - 02:44
Цікавий твір - схоже автор на буття дивиться зі сторони - ніби сам поза потоком буття - і судить про поетів, які тонуть у цьому потоці. А це для нинішнього часу не аби що...
Сергій Ранковий відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Автор такаж людина як і всі, і на біття дивиться також як і всі, бо живе звичайним життям, і я НЕ СУДИВ нікого, це сказано у останній строфі, я лишень ЗАКЛИКАЮ до тверезості розуму. Якби ви читали мої вірші частіше, то знайли і всмене вірші про сьогодення, про свавілля властей і той біль який я відчуваю по відношеню до постраждалих людей і країни вцілому. Але одна стправа писати про власні почуття і біль, а інша займатися пропагандою с закликами до повстання. Ось про що цей вірш. Дякую за увагу і розуміння, Шон. |
|
|