Я сам би пішов, бо набридло
Стояти опудалом, посміховиськом,
Ідолом жадаючих жертвоприношення,
Знаком оклику після висновку,
Що всі мої постулати хибні.
Я би сам би втік
Від юрби пролетарів
Розгнівано-розчарованих
Кудись на острів Утопію
Чи в колгосп імені Марса і Енгельса
Служити атлантом в свинарнику.
Я би сам пішов –
Не пішов би – побіг
У Швейцарію
З цієї країни дурнів,
Але ноги примерзли –
Примерзли намертво,
Приклеїлись отим місивом
Червоно-бурого кольору,
Що назбиралось у підвалах
Тюрем –
Там, де всіх незгодних
З моїм вченням однаковості
Розстрілювали.
Тому підпиляйте
Мій постамент запереченням.
Буду кататися
З годиннико-шоколадної Швейцарії
До холодно-болотної Фінляндії
На металевому брудному потязі.
Відпустіть мене в історію…
Йому набридло? Не може цього бути тому,
Що, доки стовбичать його істукани на площах,
Доки смердюче опудало його гниє в мавзолеї,
Доки його погонялом звуться вулиці, -
До того часу він-таки вічно живий...
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Просто є купа людей яким не набридло йому поклонятимся і приносити жертви... А в ролі істукана кожному би бути набридло - стілько то років...
Кому ці пам"ятники? Що цей ул"янов зробив доброго для України? Нам намагались накинути і прищепити чужий непотріб. Так, всі люди брати (ті що люди), але не заганяють у братство силоміць, винищенням мільонів...
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Скоро всі ці ідоли зла в нашій країні падуть...
Просто є купа людей яким не набридло йому поклонятимся і приносити жертви... А в ролі істукана кожному би бути набридло - стілько то років... 
