Давай я порахую нам до трьох:
На старт, увага, руш – і час по колу.
Ти справді знав до мене багатьох,
І будеш знати. Світ – мов Кока-Кола.
Давай я порахую нам до трьох:
Я, ти і світ, який давно нас втратив.
Спадає тихо ніч, жорстокий бог,
Та ніч, коли мене ведуть на страту.
Тим часом назбираю в жменьку сни,
Не буде в них ні смерті, ані крові.
Я зможу крізь століття пронести
Свій траур по незрадженій любові.
Налию трішки трунку нам на двох,
Ковток останній питиму спроквола.
Ти справді знав до мене багатьох...
Брехня любов. Без коки Кока-Кола.