|
07.08.1992
Закон 38
Преамбула
Кожний, хто хоча би один раз, хоча би подумки, хоча би з передсердя звернувся до Бога, був почутий. Але це не означає, що почуте було варте того, щоб Бог звернув на це увагу. Бо, коли людина звертається до Бога, то їй, як правило, погано живеться чи щось трапилося погане з нею.
В той же час, коли навіть людина у стані радості каже: "О, Боже! Як красиво!", то це теж звернення до Бога, але і тут Бог не завжди звертає увагу на це, хоча чує Він ВСЕ!
Справа у тому, що є критерій, по якому Бог чує та звертає увагу на звернення до нього людини. І цей критерій простий:
- все, що у помислах людини направлене не на особисту користь та приватну користь, а направлене на благо усього Людства Землі, буде почуте та буде прийняте Богом.
ЗАКОН
Ніхто та ніколи не має права звертатися до Бога з проханням допомогти йому, бо така допомога прийде тільки тоді, коли прохання вбирає в себе ідею допомоги Людству.
Але людина позбавлена здатності враховувати критерій цієї допомоги у допомозі йому.
Висновок 1.
Інколи страждання однієї людини означають Добро для інших.
Висновок 2.
Не завжди треба просити Бога те, що вже маєш.
Висновок 3.
Ніколи не проси збагачення, бо воно є отрута тобі, хоча інколи воно прийде до тебе, бо потрібне буде всім.
10.08.1992
Закон 39.
Преамбула
Кожен раз, коли хто-небудь з розумних істот порушує певні свої табу, які вона та її Цивілізація постановили самі для себе, то це порушення має значення тільки для цієї істоти та її Цивілізації. Таке порушення можна пояснити багатьма причинами, але найчастіше такий випадок говорить про те, що певне табу вже закінчило свою працю по обмеженню та регламентації розвитку істот Цивілізації та її самої. Тому це табу поваинне бути замінене на інше, яке розширює межі існування та розвитку істот та Цивілізації їх, але це не означає, що система табу існує завжди та повинна існувати завжди. Ця система завжди існує на початку крокування розвитку Цивілізації і відсутня при її остаточному сформуванні.
Тому і саме тому ця система табу є тимчасовими, хоча і необхідним явищем.
Але окрім розвитку певних Цивілізацій, існує ще розвиток певних Континуумів, куди Цивілізації входять. В межах Континуумів система табу не існує, бо не можливо звести до єдиного порозуміння тих, хто має різну мораль, духовно-душевну будову, Духовно-Душевну Суть та, що найголовніше, структуру вбирання в себе витворів та втілень НадВищого Розуму.
Тому і саме тому в межах Континуумів завжди існують певні Кодекси Законів, що рекомендують стосунки між Цивілізаціями. Ці стосунки завжди базуються на обов'язковому дотримані цих Законів і не може бути мови про їх порушення, бо будь-яке порушення завжди веде до Покарання, яке діє як окремий інститут Волі НадВищого Розуму. Це Покарання базується не на застосуванні Сили, а на позбавлені її. І це на багато суворіше, ніж застосування Сили.
ЗАКОН
Всі стосунки між різними проявами Життя, не зважаючи на їх агрегатні стани, площини та агрегатності, між Цивілізаціями завжди будуються на базі Кодексу Законів, які Ми умовно для Землі та її сучасного стану розвитку називаємо Закони Буття.
Відхилення від цих Законів, не кажучи вже про порушення, автоматично веде до Покарання, яке втілюється у Позбавленні цієї Цивілізації чи її окремого представника Сили, що є в ньому від НадВищого Розуму.
Висновок 1.
Земна Цивілізація підійшла до здатності зрозуміти це.
Висновок 2.
Земна Цивілізація чує це, але не розуміє.
Висновок 3.
НадВищий Розум звелів вчити окремих представникі Земної Цивілізації цьому.
*******
ID:
510144
Рубрика: Проза
дата надходження: 08.07.2014 20:47:14
© дата внесення змiн: 08.07.2014 20:47:14
автор: Левчишин Віктор
Вкажіть причину вашої скарги
|
