Вона, тримала місяць у руках
Не притаманний, їй, був страх,
Вона, смілива і відважна
Вона, відчула життя смак.
Для неї місяць, другом був,
Котрого, знала вже давно
Її душу, лиш він відчув,
Тому, давав своє тепло…
Вона, завжди йому співала,
Наповнені життям пісні,
Щовечора, його чекала
І він приходив до неї.
У розповідь, про їхню дружбу,
Ніхто не вірить й до сьогодні
Та дівчині, на це байдуже
Бо місяць на її долоні)))
На написання вірша надихнуло це фото))http://vk.com/photo219899118_336404587 Дякую за натхнення і та ідею)))
