Жаб’яча родина йде,
У гостини до рідні,
Та гостинці всім несе,
Черв’ячки, жучки смачні.
Радо ті гостей зустріли,
Гомоніли геть без впину,
Та до хати запросили,
Всю ту жаб’ячу родину.
Миттю в воду всі пірнули,
Гості з жаху геть бліді,
Де поділись не збагнули,
Потонули певно всі.
Вода геть не їх стихія,
У землі в них рідний дім,
Тепер в них одна лиш мрія,
Закопатись в землю всім.
Ох гостини, ох халепа,
Час додому вирушати,
Хоч дорога і далека,
Треба міру всьому знати.
Жаб’ячий у нас всіх рід,
Та не ті геть звички,
Зовсім інший у нас світ,
Хоч швидкі язички.
